Готувалась до англійської, питання: Your life and planning; І вийшло, що в цьому питанні розписувався прямо таки лайф плэн. Це здалось таким абстрактним і незрозумілим. Що є люди, які вже, наприклад, в університеті чітко знають чого вони хочуть від життя? Я не знаю!
Ну тобто, звичайно, я хоч стати супер-мега крутою бізнесвумен, мати щасливе сімейне життя, багато подорожувати за своєю роботою і не тільки за нею, а й так, махнути в Іспанію, наприклад. Трьох дітей і кахання на все життя. Але це ж тільки так, кілька речень з неоформленої хмари туману майбутнього. А що воно буде, то як человек предполагает, Бог располагает. Як карта ляже. А я навіть сумніваюсь в правильності моєї спеціальності. Хоча я не знаю, що я могла б крім цього вибрати - юриста? Смішно. Журналіста? Не потянула б. Географія мене почала прікалувати в класі 11, однак те ж саме можна сказати і про економіку. Це в принципі прикольно, але не прикольніше якоїсь іншої області знання.
Що я хочу?
По-перше, я хочу володіти англійською. Плюс ще дві-три мови не завадить, але то вже в зовсім далекому майбутньому.
По-друге, випуститись з університета явно з репутацією розумника. Отримувати хороші бали. Отримати 5 з мікро та 5 з макро. Визначитись з магістратурою.
По-третє, де я б не працювала, викладатись по максимуму.
По-четверте, пам'ятати про себе. Читай книжки, розвивайся, допоки є шанс, і тебе вкінець не запрягли у ярмо.
Ну оце щось таке було. Чіткіше щось виділити і не можу. А визначитись із ціллю в житті, для чого я живу - ой ні, не треба. Ми - лише піщинки, яких ніхто не згадає за наступною віхою часу.
Може, ми живемо, щоб розмножатись? Це печаль, але дітей я хочу, так що не проблема. Допомагати людству продовжувати рухатись на шляху до прогресу? Окей' А може кожна ціль індивідуальна, і всі ми чисто випадково зібрались в одну купу, бо деякі наші індивідуальні аспекти цілей не можуть бути виконані наодинці? Хоч анавряд. Людина - істота суспільна. Тут нічого не попишеш.
